сложи́вшийся

1. прич. які́ (што) скла́ўся; які́ (што) ствары́ўся; які́ (што) сфармірава́ўся;

в си́лу сложи́вшихся обстоя́тельств праз абста́віны, які́я (што) скла́ліся; см. сложи́тьсяI;

2. прил. (сформировавшийся) сфармірава́ны; (установившийся, получивший устойчивость) усталява́ны, усто́йлівы; (возмужалый) узмужне́лы;

вполне́ сложи́вшийся актёр ца́лкам сфармірава́ны акцёр;

сложи́вшиеся обы́чаи усталява́ныя звы́чаі.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (актуальны правапіс)