сверля́щий
1. прич. які́ (што) свідру́е, які́ (што) кру́ціць, які́ (што) пракру́чвае;
2. прил., перен. (о боли) прані́злівы, во́стры; (о звуке) прарэ́злівы.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (актуальны правапіс)