пьяни́ть несов., прям., перен. п’яні́ць;

вино́ его́ бы́стро пьяни́т віно́ яго́ ху́тка п’яні́ць;

его́ пьяня́т успе́хи яго́ п’яня́ць по́спехі.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (актуальны правапіс)