повле́чь сов.

1. (повести, потащить кого, что) книжн. павалачы́, пацягну́ць;

2. (вызвать последствие) вы́клікаць, пацягну́ць;

это повлечёт за собо́й осложне́ния гэ́та вы́кліча ўскладне́нні;

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (актуальны правапіс)