о́мут м.

1. (водоворот) вір, род. ві́ру м.;

2. (яма на дне реки или озера) я́ма, род. я́мы ж.;

3. перен. вір, род. ві́ру м.;

в ти́хом о́муте че́рти во́дятся посл. у ці́хім бало́це чэ́рці вяду́цца;

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (актуальны правапіс)