изъе́здить сов.

1. (объездить) разг. аб’е́здзіць, вы́ездзіць;

2. (испортить ездой) з’е́здзіць; (дорогу) раз’е́здзіць; разбі́ць;

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (актуальны правапіс)