досто́инство ср.

1. го́днасць, -ці ж.;

чу́вство со́бственного досто́инства пачуццё ўла́снай го́днасці;

ни́же моего́ досто́инства ніжэ́й маёй го́днасці;

2. (положительное качество) до́брая я́касць; (ценность) ва́ртасць, -ці ж.; (заслуга) заслу́га, -гі ж.;

э́тот план име́ет то досто́инство, что он прост гэ́ты план ма́е ту́ю до́брую я́касць (ва́ртасць), што ён про́сты;

оцени́ть по досто́инству ацані́ць па заслу́гах;

3. (стоимость) ва́ртасць, -ці ж.;

облига́ция досто́инством сто рубле́й абліга́цыя ва́ртасцю сто рублёў (у сто рублёў).

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (актуальны правапіс)