заговаривание

1) загаворванне, -ння ср.

2) этногр. замаўленне, -ння ср., загаворванне, -ння ср.

см. заговаривать II

II несовер. (пытаться заводить разговор) загаворваць

II несовер.

1) (утомлять разговором) загаворваць

2) (воздействовать заговором) замаўляць, загаворваць

заговаривать зубы — загаворваць зубы

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 8-е выданне (правапіс да 2008 г.)