пропасть
I \(про́пасть\)
жен.
1) (обрыв, бездна) прорва, -вы жен., бездань, -ні жен., бяздонне, -ння ср., прадонне, -ння ср.
дорога над пропастью — дарога над прорвай (безданню, бяздоннем, прадоннем)
2) перен. (глубокое расхождение) прорва, -вы жен.
между ними легла пропасть — паміж імі лягла прорва
3) (множество) разг. процьма, -мы жен.
безліч, -чы жен.
у меня пропасть дел — у мяне процьма (безліч) спраў
пропасти на тебя нет бран. — пагібелі на цябе няма
тьфу, пропасть! — цьфу, згінь ты!
II \(пропа́сть\)
совер. прапасці, мног. папрападаць
(исчезнуть — ещё) знікнуць
(утратиться — ещё) адпасці
(погибнуть — ещё) згінуць, загінуць
пропали документы — прапалі (зніклі) дакументы
зрение пропало — зрок прапаў
охота пропала — ахвота адпала
цветы пропали от мороза — кветкі прапалі (згінулі) ад марозу
много времени у меня пропало даром — шмат часу ў мяне прапала дарма
пропасть без вести — прапасці (згінуць) без весткі
пиши пропало! — пішы прапала!
или пан, или пропал погов. — ці (або) пан, ці (або) прапаў
пропади пропадом! — прападзі пропадам!