относить

I несовер.

1) (куда-либо) насіць

несці

(возвращать) адносіць

2) (на некоторое расстояние) адносіць

лодку относило течением на середину реки — лодку адносіла цячэннем на сярэдзіну ракі

3) (к разряду каких-либо явлений, на чей-либо счёт) адносіць, залічаць, залічваць

4) (назначать на более позднее время, приурочивать ко времени) адносіць

относить рукопись к XII веку — адносіць рукапіс да XII стагоддзя

II совер. (кончить, перестать носить) разг. аднасіць

относить пальто — аднасіць паліто

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 8-е выданне (правапіс да 2008 г.)