Verbum

миг

муж. міг, род. мігу муж.

(мгновение) вокамгненне, -ння ср., імгненне, -ння ср.

(момент) момант, -ту жен.

в один миг — у адзін міг, мігам, у адно імгненне, у адзін момант

в тот же миг — у той жа момант

ни на миг — ні на імгненне, ні на хвіліну, ні на момант