достоинство

ср.

1) годнасць, -ці жен.

чувство собственного достоинства — пачуццё ўласнай годнасці

ниже моего достоинства — ніжэй маёй годнасці

2) (положительное качество) добрая якасць

(ценность) вартасць, -ці жен.

(заслуга) заслуга, -гі жен.

этот план имеет то достоинство, что он прост — гэты план мае тую добрую якасць (вартасць), што ён просты

оценить по достоинству — ацаніць па заслугах

3) (стоимость) вартасць, -ці жен.

облигация достоинством сто рублей — аблігацыя вартасцю сто рублёў (у сто рублёў)

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 8-е выданне (правапіс да 2008 г.)