zusámmenschlagen
*
1.
vt
1) збіва́ць
2) сту́каць адно́ аб адно́, пля́скаць
die Hände über dem Kopf ~ — пля́снуць рука́мі (ад здзіўлення і г.д.)
3) зго́ртваць (газету)
4) разбіва́ць (ушчэ́нт)
2.
vi (s) сту́кацца, сутыка́цца
die Wéllen schlúgen über ihm zusámmen — хва́лі захлісну́лі яго
Нямецка-беларускі слоўнік (М. Кур'янка, 2006, правапіс да 2008 г.)