zusámmenschlagen

*

1.

vt

1) збіва́ць

2) сту́каць адно́ аб адно́, пля́скаць

die Hände über dem Kopf ~ — пля́снуць рука́мі (ад здзіўлення і г.д.)

3) зго́ртваць (газету)

4) разбіва́ць (ушчэ́нт)

2.

vi (s) сту́кацца, сутыка́цца

die Wéllen schlúgen über ihm zusámmen — хва́лі захлісну́лі яго

Нямецка-беларускі слоўнік (М. Кур'янка, 2006, правапіс да 2008 г.)