Verbum

Vórwurf

m -(e)s, -würfe

1) папро́к, дако́р

j-m Vórwürfe wégen etw. (G) máchen — папрака́ць каго́-н. у чым-н.

Vórwürfe an den Kopf wérfen* — гру́ба папрака́ць, рабі́ць папро́кі

2) сюжэ́т

ein Film, der die Befréiung des Lándes zum ~ hat — фільм аб вызвале́нні краі́ны