Vórwurf
m -(e)s, -würfe
1) папро́к, дако́р
j-m Vórwürfe wégen etw. (G) máchen — папрака́ць каго́-н. у чым-н.
Vórwürfe an den Kopf wérfen* — гру́ба папрака́ць, рабі́ць папро́кі
2) сюжэ́т
ein Film, der die Befréiung des Lándes zum ~ hat — фільм аб вызвале́нні краі́ны
Нямецка-беларускі слоўнік (М. Кур'янка, 2006, правапіс да 2008 г.)