bblitzen

vi (s)

j-n ~ lssen*фам. даць адпо́р каму́-н. адшы́ць каго́-н.

er ist (mit sinem Gesch) bgeblitzt — яму́ адмо́вілі (у яго́ про́сьбе)

Нямецка-беларускі слоўнік (М. Кур'янка, 2006, правапіс да 2008 г.)