інкура́бельны

прыметнік, адносны

адз. мн.
м. ж. н. -
Н. інкура́бельны інкура́бельная інкура́бельнае інкура́бельныя
Р. інкура́бельнага інкура́бельнай
інкура́бельнае		 інкура́бельнага інкура́бельных
Д. інкура́бельнаму інкура́бельнай інкура́бельнаму інкура́бельным
В. інкура́бельны (неадуш.)
інкура́бельнага (адуш.)		 інкура́бельную інкура́бельнае інкура́бельныя (неадуш.)
інкура́бельных (адуш.)
Т. інкура́бельным інкура́бельнай
інкура́бельнаю		 інкура́бельным інкура́бельнымі
М. інкура́бельным інкура́бельнай інкура́бельным інкура́бельных

Крыніцы: piskunou2012.

Граматычная база Інстытута мовазнаўства НАН Беларусі (2023)