экумені́цкі

прыметнік, адносны

адз. мн.
м. ж. н. -
Н. экумені́цкі экумені́цкая экумені́цкае экумені́цкія
Р. экумені́цкага экумені́цкай экумені́цкага экумені́цкіх
Д. экумені́цкаму экумені́цкай экумені́цкаму экумені́цкім
В. экумені́цкі экумені́цкую экумені́цкае экумені́цкія
Т. экумені́цкім экумені́цкай
экумені́цкаю		 экумені́цкім экумені́цкімі
М. экумені́цкім экумені́цкай экумені́цкім экумені́цкіх

Крыніцы: sbm2012.

Граматычная база Інстытута мовазнаўства НАН Беларусі (2023)