сіфо́нны

прыметнік, адносны

адз. мн.
м. ж. н. -
Н. сіфо́нны сіфо́нная сіфо́ннае сіфо́нныя
Р. сіфо́ннага сіфо́ннай
сіфо́ннае		 сіфо́ннага сіфо́нных
Д. сіфо́ннаму сіфо́ннай сіфо́ннаму сіфо́нным
В. сіфо́нны (неадуш.)
сіфо́ннага (адуш.)		 сіфо́нную сіфо́ннае сіфо́нныя (неадуш.)
сіфо́нных (адуш.)
Т. сіфо́нным сіфо́ннай
сіфо́ннаю		 сіфо́нным сіфо́ннымі
М. сіфо́нным сіфо́ннай сіфо́нным сіфо́нных

Крыніцы: krapivabr2012, piskunou2012, prym2009, sbm2012, tsblm1996, tsbm1984.

Граматычная база Інстытута мовазнаўства НАН Беларусі (2023)