сінхро́нны

прыметнік, адносны

адз. мн.
м. ж. н. -
Н. сінхро́нны сінхро́нная сінхро́ннае сінхро́нныя
Р. сінхро́ннага сінхро́ннай
сінхро́ннае		 сінхро́ннага сінхро́нных
Д. сінхро́ннаму сінхро́ннай сінхро́ннаму сінхро́нным
В. сінхро́нны (неадуш.)
сінхро́ннага (адуш.)		 сінхро́нную сінхро́ннае сінхро́нныя (неадуш.)
сінхро́нных (адуш.)
Т. сінхро́нным сінхро́ннай
сінхро́ннаю		 сінхро́нным сінхро́ннымі
М. сінхро́нным сінхро́ннай сінхро́нным сінхро́нных

Крыніцы: krapivabr2012, piskunou2012, prym2009, sbm2012, tsblm1996, tsbm1984.

Граматычная база Інстытута мовазнаўства НАН Беларусі (2026/01, актуальны правапіс)