сінхро́нна-асінхро́нны

прыметнік, адносны

адз. мн.
м. ж. н. -
Н. сінхро́нна-асінхро́нны сінхро́нна-асінхро́нная сінхро́нна-асінхро́ннае сінхро́нна-асінхро́нныя
Р. сінхро́нна-асінхро́ннага сінхро́нна-асінхро́ннай
сінхро́нна-асінхро́ннае		 сінхро́нна-асінхро́ннага сінхро́нна-асінхро́нных
Д. сінхро́нна-асінхро́ннаму сінхро́нна-асінхро́ннай сінхро́нна-асінхро́ннаму сінхро́нна-асінхро́нным
В. сінхро́нна-асінхро́нны (неадуш.)
сінхро́нна-асінхро́ннага (адуш.)		 сінхро́нна-асінхро́нную сінхро́нна-асінхро́ннае сінхро́нна-асінхро́нныя (неадуш.)
сінхро́нна-асінхро́нных (адуш.)
Т. сінхро́нна-асінхро́нным сінхро́нна-асінхро́ннай
сінхро́нна-асінхро́ннаю		 сінхро́нна-асінхро́нным сінхро́нна-асінхро́ннымі
М. сінхро́нна-асінхро́нным сінхро́нна-асінхро́ннай сінхро́нна-асінхро́нным сінхро́нна-асінхро́нных

Крыніцы: piskunou2012.

Граматычная база Інстытута мовазнаўства НАН Беларусі (2026/01, актуальны правапіс)