суб’ектыві́стка
назоўнік, агульны, адушаўлёны, асабовы, жаночы род, 2 скланенне
| суб’ектыві́стка | суб’ектыві́сткі | |
| суб’ектыві́сткі | суб’ектыві́стак | |
| суб’ектыві́стцы | суб’ектыві́сткам | |
| суб’ектыві́стку | суб’ектыві́стак | |
| суб’ектыві́сткай суб’ектыві́сткаю |
суб’ектыві́сткамі | |
| суб’ектыві́стцы | суб’ектыві́стках |
Крыніцы:
Граматычная база Інстытута мовазнаўства НАН Беларусі (2023)