святлочуллі́вы

прыметнік, адносны

адз. мн.
м. ж. н. -
Н. святлочуллі́вы святлочуллі́вая святлочуллі́вае святлочуллі́выя
Р. святлочуллі́вага святлочуллі́вай
святлочуллі́вае		 святлочуллі́вага святлочуллі́вых
Д. святлочуллі́ваму святлочуллі́вай святлочуллі́ваму святлочуллі́вым
В. святлочуллі́вы (неадуш.)
святлочуллі́вага (адуш.)		 святлочуллі́вую святлочуллі́вае святлочуллі́выя (неадуш.)
святлочуллі́вых (адуш.)
Т. святлочуллі́вым святлочуллі́вай
святлочуллі́ваю		 святлочуллі́вым святлочуллі́вымі
М. святлочуллі́вым святлочуллі́вай святлочуллі́вым святлочуллі́вых

Крыніцы: piskunou2012, prym2009, sbm2012, tsbm1984.

Граматычная база Інстытута мовазнаўства НАН Беларусі (2023)