п’янлі́вы

прыметнік, якасны

адз. мн.
м. ж. н. -
Н. п’янлі́вы п’янлі́вая п’янлі́вае п’янлі́выя
Р. п’янлі́вага п’янлі́вай
п’янлі́вае		 п’янлі́вага п’янлі́вых
Д. п’янлі́ваму п’янлі́вай п’янлі́ваму п’янлі́вым
В. п’янлі́вы (неадуш.)
п’янлі́вага (адуш.)		 п’янлі́вую п’янлі́вае п’янлі́выя (неадуш.)
п’янлі́вых (адуш.)
Т. п’янлі́вым п’янлі́вай
п’янлі́ваю		 п’янлі́вым п’янлі́вымі
М. п’янлі́вым п’янлі́вай п’янлі́вым п’янлі́вых

Крыніцы: krapivabr2012, piskunou2012, tsblm1996, tsbm1984.

Граматычная база Інстытута мовазнаўства НАН Беларусі (2023)