процізако́нны

прыметнік, адносны

адз. мн.
м. ж. н. -
Н. процізако́нны процізако́нная процізако́ннае процізако́нныя
Р. процізако́ннага процізако́ннай
процізако́ннае		 процізако́ннага процізако́нных
Д. процізако́ннаму процізако́ннай процізако́ннаму процізако́нным
В. процізако́нны (неадуш.)
процізако́ннага (адуш.)		 процізако́нную процізако́ннае процізако́нныя (неадуш.)
процізако́нных (адуш.)
Т. процізако́нным процізако́ннай
процізако́ннаю		 процізако́нным процізако́ннымі
М. процізако́нным процізако́ннай процізако́нным процізако́нных

Крыніцы: krapivabr2012, piskunou2012, prym2009, sbm2012, tsblm1996, tsbm1984.

Граматычная база Інстытута мовазнаўства НАН Беларусі (2023)