проціадка́тны

прыметнік, адносны

адз. мн.
м. ж. н. -
Н. проціадка́тны проціадка́тная проціадка́тнае проціадка́тныя
Р. проціадка́тнага проціадка́тнай
проціадка́тнае		 проціадка́тнага проціадка́тных
Д. проціадка́тнаму проціадка́тнай проціадка́тнаму проціадка́тным
В. проціадка́тны (неадуш.)
проціадка́тнага (адуш.)		 проціадка́тную проціадка́тнае проціадка́тныя (неадуш.)
проціадка́тных (адуш.)
Т. проціадка́тным проціадка́тнай
проціадка́тнаю		 проціадка́тным проціадка́тнымі
М. проціадка́тным проціадка́тнай проціадка́тным проціадка́тных

Крыніцы: piskunou2012.

Граматычная база Інстытута мовазнаўства НАН Беларусі (2023)