поліяміэлі́тны

прыметнік, адносны

адз. мн.
м. ж. н. -
Н. поліяміэлі́тны поліяміэлі́тная поліяміэлі́тнае поліяміэлі́тныя
Р. поліяміэлі́тнага поліяміэлі́тнай
поліяміэлі́тнае		 поліяміэлі́тнага поліяміэлі́тных
Д. поліяміэлі́тнаму поліяміэлі́тнай поліяміэлі́тнаму поліяміэлі́тным
В. поліяміэлі́тны поліяміэлі́тную поліяміэлі́тнае поліяміэлі́тныя
Т. поліяміэлі́тным поліяміэлі́тнай
поліяміэлі́тнаю		 поліяміэлі́тным поліяміэлі́тнымі
М. поліяміэлі́тным поліяміэлі́тнай поліяміэлі́тным поліяміэлі́тных

Крыніцы: tsblm1996.

Граматычная база Інстытута мовазнаўства НАН Беларусі (2023)