поліяміелі́тны

прыметнік, адносны

адз. мн.
м. ж. н. -
Н. поліяміелі́тны поліяміелі́тная поліяміелі́тнае поліяміелі́тныя
Р. поліяміелі́тнага поліяміелі́тнай
поліяміелі́тнае		 поліяміелі́тнага поліяміелі́тных
Д. поліяміелі́тнаму поліяміелі́тнай поліяміелі́тнаму поліяміелі́тным
В. поліяміелі́тны (неадуш.)
поліяміелі́тнага (адуш.)		 поліяміелі́тную поліяміелі́тнае поліяміелі́тныя (неадуш.)
поліяміелі́тных (адуш.)
Т. поліяміелі́тным поліяміелі́тнай
поліяміелі́тнаю		 поліяміелі́тным поліяміелі́тнымі
М. поліяміелі́тным поліяміелі́тнай поліяміелі́тным поліяміелі́тных

Крыніцы: piskunou2012.

Граматычная база Інстытута мовазнаўства НАН Беларусі (2023)