полісеманты́чны

прыметнік, адносны

адз. мн.
м. ж. н. -
Н. полісеманты́чны полісеманты́чная полісеманты́чнае полісеманты́чныя
Р. полісеманты́чнага полісеманты́чнай
полісеманты́чнае		 полісеманты́чнага полісеманты́чных
Д. полісеманты́чнаму полісеманты́чнай полісеманты́чнаму полісеманты́чным
В. полісеманты́чны (неадуш.)
полісеманты́чнага (адуш.)		 полісеманты́чную полісеманты́чнае полісеманты́чныя (неадуш.)
полісеманты́чных (адуш.)
Т. полісеманты́чным полісеманты́чнай
полісеманты́чнаю		 полісеманты́чным полісеманты́чнымі
М. полісеманты́чным полісеманты́чнай полісеманты́чным полісеманты́чных

Крыніцы: krapivabr2012, piskunou2012, prym2009, sbm2012, tsbm1984.

Граматычная база Інстытута мовазнаўства НАН Беларусі (2023)