нязмя́ты
дзеепрыметнік, залежны стан, прошлы час, закончанае трыванне
нязмя́ты | нязмя́тая | нязмя́тае | нязмя́тыя | |
нязмя́тага | нязмя́тай нязмя́тае |
нязмя́тага | нязмя́тых | |
нязмя́таму | нязмя́тай | нязмя́таму | нязмя́тым | |
нязмя́ты ( нязмя́тага ( |
нязмя́тую | нязмя́тае | нязмя́тыя ( нязмя́тых ( |
|
нязмя́тым | нязмя́тай нязмя́таю |
нязмя́тым | нязмя́тымі | |
нязмя́тым | нязмя́тай | нязмя́тым | нязмя́тых |
Крыніцы:
Граматычная база Інстытута мовазнаўства НАН Беларусі (2023)