монадаміна́нтны

прыметнік, адносны

адз. мн.
м. ж. н. -
Н. монадаміна́нтны монадаміна́нтная монадаміна́нтнае монадаміна́нтныя
Р. монадаміна́нтнага монадаміна́нтнай
монадаміна́нтнае		 монадаміна́нтнага монадаміна́нтных
Д. монадаміна́нтнаму монадаміна́нтнай монадаміна́нтнаму монадаміна́нтным
В. монадаміна́нтны (неадуш.)
монадаміна́нтнага (адуш.)		 монадаміна́нтную монадаміна́нтнае монадаміна́нтныя (неадуш.)
монадаміна́нтных (адуш.)
Т. монадаміна́нтным монадаміна́нтнай
монадаміна́нтнаю		 монадаміна́нтным монадаміна́нтнымі
М. монадаміна́нтным монадаміна́нтнай монадаміна́нтным монадаміна́нтных

Крыніцы: piskunou2012.

Граматычная база Інстытута мовазнаўства НАН Беларусі (2023)