глухава́ценькі

прыметнік, якасны

адз. мн.
м. ж. н. -
Н. глухава́ценькі глухава́ценькая глухава́ценькае глухава́ценькія
Р. глухава́ценькага глухава́ценькай
глухава́ценькае		 глухава́ценькага глухава́ценькіх
Д. глухава́ценькаму глухава́ценькай глухава́ценькаму глухава́ценькім
В. глухава́ценькі (неадуш.)
глухава́ценькага (адуш.)		 глухава́ценькую глухава́ценькае глухава́ценькія (неадуш.)
глухава́ценькіх (адуш.)
Т. глухава́ценькім глухава́ценькай
глухава́ценькаю		 глухава́ценькім глухава́ценькімі
М. глухава́ценькім глухава́ценькай глухава́ценькім глухава́ценькіх

Крыніцы: piskunou2012.

Граматычная база Інстытута мовазнаўства НАН Беларусі (2023)