віфлее́мка
назоўнік, агульны, адушаўлёны, асабовы, жаночы род, 2 скланенне
| віфлее́мка | віфлее́мкі | |
| віфлее́мкі | віфлее́мак | |
| віфлее́мцы | віфлее́мкам | |
| віфлее́мку | віфлее́мак | |
| віфлее́мкай віфлее́мкаю |
віфлее́мкамі | |
| віфлее́мцы | віфлее́мках |
Крыніцы:
Граматычная база Інстытута мовазнаўства НАН Беларусі (2023)