віннакаме́нны

прыметнік, адносны

адз. мн.
м. ж. н. -
Н. віннакаме́нны віннакаме́нная віннакаме́ннае віннакаме́нныя
Р. віннакаме́ннага віннакаме́ннай
віннакаме́ннае		 віннакаме́ннага віннакаме́нных
Д. віннакаме́ннаму віннакаме́ннай віннакаме́ннаму віннакаме́нным
В. віннакаме́нны (неадуш.)
віннакаме́ннага (адуш.)		 віннакаме́нную віннакаме́ннае віннакаме́нныя (неадуш.)
віннакаме́нных (адуш.)
Т. віннакаме́нным віннакаме́ннай
віннакаме́ннаю		 віннакаме́нным віннакаме́ннымі
М. віннакаме́нным віннакаме́ннай віннакаме́нным віннакаме́нных

Крыніцы: krapivabr2012, piskunou2012, sbm2012.

Граматычная база Інстытута мовазнаўства НАН Беларусі (2026/01, актуальны правапіс)