вінаку́рны

прыметнік, адносны

адз. мн.
м. ж. н. -
Н. вінаку́рны вінаку́рная вінаку́рнае вінаку́рныя
Р. вінаку́рнага вінаку́рнай
вінаку́рнае		 вінаку́рнага вінаку́рных
Д. вінаку́рнаму вінаку́рнай вінаку́рнаму вінаку́рным
В. вінаку́рны (неадуш.)
вінаку́рнага (адуш.)		 вінаку́рную вінаку́рнае вінаку́рныя (неадуш.)
вінаку́рных (адуш.)
Т. вінаку́рным вінаку́рнай
вінаку́рнаю		 вінаку́рным вінаку́рнымі
М. вінаку́рным вінаку́рнай вінаку́рным вінаку́рных

Крыніцы: krapivabr2012, piskunou2012, prym2009, sbm2012, tsblm1996, tsbm1984.

Граматычная база Інстытута мовазнаўства НАН Беларусі (2023)