бяспро́звішчны
прыметнік, адносны
| бяспро́звішчны | бяспро́звішчная | бяспро́звішчнае | бяспро́звішчныя | |
| бяспро́звішчнага | бяспро́звішчнай бяспро́звішчнае |
бяспро́звішчнага | бяспро́звішчных | |
| бяспро́звішчнаму | бяспро́звішчнай | бяспро́звішчнаму | бяспро́звішчным | |
| бяспро́звішчны ( бяспро́звішчнага ( |
бяспро́звішчную | бяспро́звішчнае | бяспро́звішчныя ( бяспро́звішчных ( |
|
| бяспро́звішчным | бяспро́звішчнай бяспро́звішчнаю |
бяспро́звішчным | бяспро́звішчнымі | |
| бяспро́звішчным | бяспро́звішчнай | бяспро́звішчным | бяспро́звішчных | |
Крыніцы:
Граматычная база Інстытута мовазнаўства НАН Беларусі (2026/01, актуальны правапіс)