бялі́льшчыца
назоўнік, агульны, адушаўлёны, асабовы, жаночы род, 2 скланенне
бялі́льшчыца | бялі́льшчыцы | |
бялі́льшчыцы | бялі́льшчыц | |
бялі́льшчыцы | бялі́льшчыцам | |
бялі́льшчыцу | бялі́льшчыц | |
бялі́льшчыцай бялі́льшчыцаю |
бялі́льшчыцамі | |
бялі́льшчыцы | бялі́льшчыцах |
Крыніцы:
Граматычная база Інстытута мовазнаўства НАН Беларусі (2023)