асінхро́нны

прыметнік, адносны

адз. мн.
м. ж. н. -
Н. асінхро́нны асінхро́нная асінхро́ннае асінхро́нныя
Р. асінхро́ннага асінхро́ннай
асінхро́ннае		 асінхро́ннага асінхро́нных
Д. асінхро́ннаму асінхро́ннай асінхро́ннаму асінхро́нным
В. асінхро́нны (неадуш.)
асінхро́ннага (адуш.)		 асінхро́нную асінхро́ннае асінхро́нныя (неадуш.)
асінхро́нных (адуш.)
Т. асінхро́нным асінхро́ннай
асінхро́ннаю		 асінхро́нным асінхро́ннымі
М. асінхро́нным асінхро́ннай асінхро́нным асінхро́нных

Крыніцы: krapivabr2012, piskunou2012, prym2009, sbm2012, tsbm1984.

Граматычная база Інстытута мовазнаўства НАН Беларусі (2023)