амінакісло́тны

прыметнік, адносны

адз. мн.
м. ж. н. -
Н. амінакісло́тны амінакісло́тная амінакісло́тнае амінакісло́тныя
Р. амінакісло́тнага амінакісло́тнай
амінакісло́тнае		 амінакісло́тнага амінакісло́тных
Д. амінакісло́тнаму амінакісло́тнай амінакісло́тнаму амінакісло́тным
В. амінакісло́тны (неадуш.)
амінакісло́тнага (адуш.)		 амінакісло́тную амінакісло́тнае амінакісло́тныя (неадуш.)
амінакісло́тных (адуш.)
Т. амінакісло́тным амінакісло́тнай
амінакісло́тнаю		 амінакісло́тным амінакісло́тнымі
М. амінакісло́тным амінакісло́тнай амінакісло́тным амінакісло́тных

Крыніцы: krapivabr2012, piskunou2012, prym2009, sbm2012.

Граматычная база Інстытута мовазнаўства НАН Беларусі (2023)