Сялко́

назоўнік, уласны, неадушаўлёны, неасабовы, ніякі род, 1 скланенне

адз.
Н. Сялко́
Р. Сялка́
Д. Сялку́
В. Сялко́
Т. Сялко́м
М. Сялку́

Граматычная база Інстытута мовазнаўства НАН Беларусі (2023)