Verbum

Ку́ля ₁ ’куля’ (ТСБМ). Укр. куля, рус. куля ’тс’. Запазычана з польск. kula ’тс’ (< с.-в.-ням. kule ’шар, куля’) (Фасмер, 2, 413).

Ку́ля ₂ ’мыліца’ (Сцяц.). Запазычанне з літ. kulě ’тс’.