завалачы́ сов.
1. разг. (таща, доставить, затянуть куда-л.) затащи́ть; (втащить волоком — ещё) уволо́чь;
з. са́ні ў пу́ню — затащи́ть (уволо́чь) са́ни в сара́й;
2. вдеть;
з. ні́тку ў іго́лку — вдеть ни́тку в иглу́;
3. в др. знач. заволо́чь;
хма́ры ~лаклі́ ўсё не́ба — ту́чи заволокли́ всё не́бо;
слёзы ~лаклі́ во́чы — слёзы заволокли́ глаза́;
бяльмо́ ~лакло́ во́ка — бельмо́ заволокло́ глаз;
бу́хту ~лакло́ вячэ́рняй смуго́й — бу́хту заволокло́ вече́рней ды́мкой
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)