затапта́ць сов.
1. в разн. знач. затопта́ть; (топча, измять, повредить — ещё) истопта́ть;
з. гра́дкі — затопта́ть (истопта́ть) гря́дки;
з. аку́рак — затопта́ть оку́рок;
2. (топча, вдавить, вмять во что-л.) затопта́ть, втопта́ть;
вяро́ўку ~та́лі ў гразь — верёвку затопта́ли (втопта́ли) в грязь;
3. разг. (загрязнить следами ног) затопта́ть, истопта́ть, заша́ркать;
з. падло́гу бру́днымі бо́тамі — затопта́ть (истопта́ть, заша́ркать) пол гря́зными сапога́ми;
4. прост. (засунуть, втиснуть куда-л.) запиха́ть;
з. адзе́жу ў ку́фар — запиха́ть оде́жду в сунду́к
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)