заслужы́ць сов.
1. заслужи́ть;
з. узнагаро́ду — заслужи́ть награ́ду;
з. папро́к — заслужи́ть упрёк;
2. разг. получи́ть;
сці́хні, бо ~жыш — замолчи́, не то полу́чишь
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)