заслужы́ць сов.

1. заслужи́ть;

з. узнагаро́ду — заслужи́ть награ́ду;

з. папро́к — заслужи́ть упрёк;

2. разг. получи́ть;

сці́хні, бо ~жыш — замолчи́, не то полу́чишь

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)