засадзі́ць сов.

1. в разн. знач. засади́ть; (подвергнуть принудительному заключению — ещё) упря́тать;

з. клу́мбу кве́ткамі — засади́ть клу́мбу цвета́ми;

з. сяке́ру ў бервяно́ — засади́ть топо́р в бревно́;

з. у турму́ — засади́ть (упря́тать) в тюрьму́;

з. за перапі́сванне ру́капісу — засади́ть за перепи́ску ру́кописи;

2. засу́нуть;

з. руку́ ў збан — засу́нуть ру́ку в кувши́н

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)