засадзі́ць сов.
1. в разн. знач. засади́ть; (подвергнуть принудительному заключению — ещё) упря́тать;
з. клу́мбу кве́ткамі — засади́ть клу́мбу цвета́ми;
з. сяке́ру ў бервяно́ — засади́ть топо́р в бревно́;
з. у турму́ — засади́ть (упря́тать) в тюрьму́;
з. за перапі́сванне ру́капісу — засади́ть за перепи́ску ру́кописи;
2. засу́нуть;
з. руку́ ў збан — засу́нуть ру́ку в кувши́н
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)