запрато́рыць сов., разг.
1. запря́тать, упря́тать;
~рыў свае́ рэ́чы так, што ця́жка знайсці́ — запря́тал (упря́тал) свои́ ве́щи так, что тру́дно найти́;
2. перен. упря́тать, запря́тать, заката́ть;
з. у турму́ — упря́тать (запря́тать, заката́ть) в тюрьму́
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)