запрато́рыць сов., разг.

1. запря́тать, упря́тать;

~рыў свае́ рэ́чы так, што ця́жка знайсці́ — запря́тал (упря́тал) свои́ ве́щи так, что тру́дно найти́;

2. перен. упря́тать, запря́тать, заката́ть;

з. у турму́ — упря́тать (запря́тать, заката́ть) в тюрьму́

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)