Verbum

зае́здзіць сов.

1. прям., перен. зае́здить;

каня́ зусі́м ~дзілі — ло́шадь совсе́м зае́здили;

з. ця́жкай пра́цай — зае́здить тяжёлой рабо́той;

2. (начать ездить) зае́здить;

трамва́і ~дзілі — трамва́и зае́здили