вы́паліць сов.

1. в разн. знач. вы́жечь;

со́нца ~ліла траву́ — со́лнце вы́жгло траву́;

в. во́чы — вы́жечь глаза́;

2. (у чым) истопи́ть (что), вы́топить (что);

в. у пе́чы — истопи́ть (вы́топить) печь;

3. (глиняные изделия) вы́жечь, обже́чь, вы́калить;

4. (сильно нагреть, прокалить) вы́жарить;

в. кастру́лю — вы́жарить кастрю́лю;

5. спец. наже́чь;

в. кляймо́ — наже́чь тавро́;

6. разг. вы́палить;

в. з ружжа́ — вы́палить из ружья́;

7. перен. вы́палить;

ён ~ліў усё гэ́та адны́м ду́хам — он вы́палил всё э́то одни́м ду́хом

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)