усле́д
1. нареч. вслед, сле́дом;
ісці́ ўслед — идти́ вслед (сле́дом);
2. нареч. вдого́нку;
кры́кнуць у. — кри́кнуть вдого́нку;
3. предлог с дат. вслед;
глядзе́ць у. цягніку́ — смотре́ть вслед по́езду
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)