усле́д

1. нареч. вслед, сле́дом;

ісці́ ўслед — идти́ вслед (сле́дом);

2. нареч. вдого́нку;

кры́кнуць у. — кри́кнуть вдого́нку;

3. предлог с дат. вслед;

глядзе́ць у. цягніку́ — смотре́ть вслед по́езду

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)