упра́віць сов.
1. впра́вить;
у. вы́віхнутую руку́ — впра́вить вы́вихнутую ру́ку;
2. перен., разг. загуби́ть;
у. каня́ — загуби́ть коня́;
3. разг. (дать крепко застрять, завязнуть) завязи́ть; всади́ть, вогна́ть;
так ~віў воз у гразь, што ледзь вы́цягнулі — так завязи́л воз в грязи́, что наси́лу вы́тащили;
у. сяке́ру ў бервяно́ — всади́ть (вогна́ть) топо́р в бревно́
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)