уе́здзіць сов., разг.

1. (утрамбовать) уе́здить; уката́ть;

у. даро́гу — уе́здить (уката́ть) доро́гу;

2. (измучить ездой) уе́здить, зае́здить;

у. каня́ — уе́здить (зае́здить) ло́шадь

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)